Інформація для батьків
Шановні батьки!
Адміністрація Бугаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів доводить до вашого відома Лист Міністерства освіти і науки України від 12.11.2018 №1/9-688 «Щодо оформлення паспортів громадянина України учнями закладів загальної середньої освіти» та нагадує Вам, що ви зобов’язані вжити необхідних заходів щодо отримання вашою дитиною паспорту при досягненні нею 14 років у вказані в документі терміни.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ по школі
від 03.09.2018 № 115
Директор школи
________ В.М.Сорокова
ПРАВИЛА
КОРИСТУВАННЯ МОБІЛЬНИМ ЗВ’ЯЗКОМ
(пам’ятка)
Знання і виконання Правил мобільного етикету – це ознака вихованості та високої культури спілкування абонента. Адміністрація школи, учнівське самоврядування та батьківський комітет радить усім абонентам мобільного зв’язку дотримуватися розробленого нами мобільного етикету, який допоможе гармонійно поєднувати особисту свободу абонента та повагу до інтересів оточуючих:
· Ми вимикаємо телефон або переводимо телефон під час занять у режим «без звуку», тому що ми виховані, поважаємо себе, друзів та вчителів. А використання послуг «Голосова пошта» або «Хто дзвонив» не дозволить пропустити жодного дзвінка від друзів та батьків.
· Ми знаємо, що під час проведення уроків суворо забороняється використання мобільних телефонів.
· Ми знаємо, якщо ж ця заборона буде порушена, то вчитель має право вилучити телефон і повернути його батькам учня.
· Ми знаємо, якщо нам необхідно зв’язатись з кимсь по телефону, то ми можемо зробити це на перерві.
· Ми знаємо, що знаходячись в школі, потрібно брати з собою мобільний телефон, навіть коли ненадовго залишаємо своє робоче місце.
· Ми знаємо, що у випадку крадіжки телефону, пошук його не входить у компетенцію дирекції школи чи вчителів, відповідальності за збереження їх вони не несуть.
· Ми знаємо, що якщо учні і користуються телефоном, то виключно як засобом зв’язку, а для цього достатньо телефонів найпростіших моделей.
· Ми знаємо, що в школі суворо забороняється фотографувати або знімати на відео, бо наявність камери є певним стимулом до створення штучних сцен образ і приниження в учнівському середовищі, що негативно впливає на освтіній процес.
· Ми запитуємо дозволу, перш ніж когось сфотографувати або зняти відео на свій мобільний, тому що поважаємо приватне життя інших людей.
· Ми поважаємо право людини на особисте життя – не читаємо текстові повідомлення й не переглядаємо список дзвінків у чужому телефоні без дозволу.
· Ми вимикаємо мобільний телефон там, де є застереження «Будь ласка, вимкніть Ваш мобільний телефон» – наприклад, у літаках чи у медичних закладах.
· Ми не користуємось мобільним телефоном у тих лікарнях, де є апарат життєзабезпечення, адже йдеться про життя людей. Радіохвилі, які випромінює мобільний телефон, можуть завадити роботі медичної апаратури.
· Ми пам’ятаємо, що треба переводити свій мобільний телефон у режим «без звуку» або користуватися послугою «Голосова пошта» на уроках, виховних заходах, у театрах, музеях, на виставках, у кінотеатрах. Наш мобільний телефон не порушить дійство несподіваним гучним сигналом (рингтоном) і ми зможемо спокійно насолоджуватись враженнями.
· Ми обираємо такі рінгтони, які будуть приємні нам і не турбуватимуть оточуючих.
· Ми встановлюємо мінімальну гучність сигналу мобільного телефону, коли відпочиваємо разом з іншими людьми.
· Ми переводимо мобільний телефон у режим «Без звуку» перебуваючи в бібліотеці, а при необхідності відповісти на дзвінок розмовляємо не голосно і лише по суті справи.
· Якщо під час вистави або в бібліотеці нам терміново необхідно написати текстове повідомлення, вимикаємо сигнали клавіатури.
· У громадських місцях, а саме: магазинах, транспорті, ліфті тощо намагаємосься розмовляти з мобільного телефону максимально тихо та коротко, щоб не заважати оточуючим своїми розмовами.
· Ми уникаємо встановлення таких рингтонів на свій мобільний телефон, які можуть образити чи збентежити оточуючих (нецензурні вислови, грубі вирази та неприємні звуки).
· Ми знаємо, що некоректно використовувати чужі мобільні телефони в своїх цілях та повідомляти їх мобільні номери третім особам без дозволу.
· Ми здійснюємо тестування власного телефону на рівень гучності, рингтонів вдома, а не в громадських місцях.
· Більшість сучасних моделей телефонів можуть фіксувати номера, з яких був зроблений виклик, і повідомляти своїх власників про пропущені дзвінки. Якщо Вам не відповіли негайно, не треба повторювати виклик – наберіться терпіння й чекайте, коли Ваш абонент зможе передзвонити Вам.
· Небажано дзвонити людині по робочих питаннях на мобільний телефон у його вільний час, а саме до початку й після завершення офіційного робочого дня, а також на вихідні й свята. На особисті дзвінки також існують обмеження з 9.00 ранку до 21.00 вечора. Якщо все ж необхідно порушити ці правила й подзвонити, краще вибачитися та запитати про можливість говорити з Вами, а розмовляти недовго й по суті.
· Ми розповідаємо про правила мобільного етикету своїм друзям.
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя.
1. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2. Сумісно з дітьми розробіть режим дня відповідно до уроків, участі в гуртках, виконанні домашніх завдань, обов’язків , відпочинку.
3.Визначте обов’язки кожного члена сiм’ї, спiльно з дiтьми плануйте життя родини.
4. Постiйно цiкавтеся успiхами та проблемами, труднощами та iнтересами своєї дитини.
5. Знайте коло товаришiв своєї дитини, майте їх номери телефонів.
6. Без залякування, докучливостi, обговорюйте проблеми шкільного та особистого життя власної дитини.
7. Дбайте про фізичне здоров’я та психічний стан своєї дитини.
8. Будьте прикладом здорового способу життя та ведіть бесіди з власними дітьми щодо необхідності його дотримання.
9. Вчіть дитину правилам особистої гігієни (умиватися, купатися, чистити зуби, щодня міняти білизну, шкарпетки, дбати про зачіску, нігті та чистоту одягу).
10.Пояснюйте власній дитині правила поведінки у громадських місцях.
11.Виховуйте дитину у повазі до членів родини, літніх людей, вчителів, однолітків.
12. Дотримуйтесь правил навчально-виховного процесу, затверджених статутом школи.
13. Забезпечте умови для здобуття дитиною повної середньої освіти. Навчіть дитину складати портфель і не забувати шкільні речі, які необхідні на уроках.
14. Не допускайте пропущення занять у школі без поважних причин. Заздалегідь повідомте класного керівника про те, що ваша дитина буде відсутня на заняттях. Своєчасно надайте пояснювальну записку або довідку від лікаря.
15. Контролюйте виконання домашніх завдань вашими дітьми.
16. Контролюйте вільний позаурочний час своїх дітей, не допускайте перебування дитини на вулиці пізніше 22.00 для учнів 8-11 класів та 20.00 – для учнів 1-7 класів.
17. Знайте, в яких соціальних мережах вони спілкуються, контролюйте, яким матеріалом з Інтернету користуются діти.
18. Обмежуйте доступ молодi до iнформацiї, що популяризує шкiдливi звички (окремi кiнофiльми, вiдеофiльми, публiкацiї, соціальні мережі). Не дозволяйте користуватися соціалними мережами «В Контакте», «Одноклассники», Інтернет – порталом «Яндекс», поштовим сервісом «Mail.ru».
19. Пiдтримуйте постiйний зв’язок зi школою, не пропускайте батьківські збори, спілкуйтеся з вчителями предметниками щодо знаходження шляхів подолання труднощів у вивченні окремих предметів.
20. Своєчасно реагуйте на iнформацiю про вiдхилення у поведiнцi дитини. Не намагайтесь звинуватити іншу особу в прблемах власної дитини. Допоможіть їй розібратися в ситуації, що склалася та зрозуміти об’єктивні причини даного випадку. Разом з дитиною знайдіть гідні шляхи виходу з ситуації.
21. Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень ("ти поганий", "ти брехливий", "ти злий") і ніколи не давайте негативних оцінок іншим людям у присутності своєї дитини, бо у такому випадку дитина буде думати, що ображати інших - це норма.
22.Читайте інформацію для батьків у «Куточку для батьків», який знаходиться на першому поверсі школи та на сайті школи: http://bugaschool.klasna.com
Пам’ятайте ! Діти копіюють дії дорослих і, насамперед, батьків.
Знаючи про все це, зробіть правильний вибір майбутнього своєї дитини!
Пам’ятка розроблена на засіданні шкільного методичного об’єднання класних керівників
Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.
1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
3.Ніколі не навчайте тому,у чому самі не обізнані.
4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.
8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
9.Не ставтеся до дитини зневажливо.
10.Будьте послідовними у своїх вимогах.
11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.
Проблема готовності дітей 6-річного віку до шкільного навчання є однією з найбільш болючих як серед батьків, так і серед педагогів-практиків, які розуміють особливості психофізіологічного розвитку дитини-дошкільника, соціальної адаптації, психологічної залежності від родини та звичних умов перебування в ігровому середовищі.
Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад (далі ДНЗ), метою якого є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини, гармонійний розвиток особистості дитини, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих.
Саме тому педагоги ДНЗ та навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» докладають зусиль до організації відповідного предметно-розвивального середовища, якісного навчально-виховного процесу, співпраці з родинами задля забезпечення психологічної, фізичної та мотиваційної готовності дітей до школи.
У віці шести років наступає кризовий період розвитку особистості згідно з теорією епігенетичного розвитку особистості Е. Еріксона (теорії розвитку особистості з врахуванням конкретного культурного середовища). Згідно цієї теорії саме у віці шести років дитина переходить на наступну стадію свого розвитку, яка називається «працьовитість або почуття неповноцінності» і триває від 6 до 11 років, тобто весь період перебування дитини в молодшій школі. У цьому віці діти розвивають академічні, емоційні та фізичні навики і вміння в школі, вдома і серед своїх однолітків. Девіз цього вікового періоду: «Я можу – я роблю». Відповідно до теорії Еріксона, почуття «Я» значно збагачується при реалістичному зростанні компетенції дитини в різних областях. Все більшого значення набуває порівняння себе з однолітками. У цей період особливо сильної шкоди завдає негативне оцінювання себе в порівнянні з іншими.
Не зважаючи на те, що дошкільний вік визначено як базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини, діти-шестирічки часто приходять до першого класу, переживаючи тяжкий період психологічної адаптації та соціального становлення.
Державним стандартом дошкільної освіти України є Базовий компонент дошкільної освіти. У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
Базовий компонент дошкільної освіти передбачає засвоєння її змісту як завершального етапу, розрахованого на весь період дошкільного дитинства, сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 (7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання в школі.
Тобто в шість років дитина, яка відвідувала ДНЗ, набула всіх необхідних життєвих компетентностей, необхідних для подальшого розвитку та навчання в школі. Діти, які не пішли до школи в шість років в силу різних причин, також проходять період адаптації до нового дитячого колективу, педагогів, групи тощо, в той час, як ровесники стали школярами. Наступного року на таких дітей знову чекатиме адаптаційний період, але вже до шкільного життя. Тим паче, що дитина вже засвоїла необхідні знання, розвинула навики, сформувала вміння, але буде змушена знову занурюватися в навчально-виховний процес, розрахований на дітей шести річного віку. Постає питання про доречність безпідставного перебування дитини ще на один рік в ДНЗ чи краще все-таки допомогти їй перейти на наступний етап свого розвитку?
Як же вирішити протиріччя між нормативною базою, яка дозволяє перебування дитини семирічного віку в ДНЗ за визначених умов (додаток 20 ДержСанПін України); батьками, які не завжди мають бажання віддати дитину шестирічного віку до першого класу в силу різних обставин; керівництвом закладу щодо забезпечення місць в ДНЗ для дітей 2-3-річного віку; педагогами, що працюють у перевантажених групах для дітей старшого дошкільного віку та загальноосвітньою школою, яка в своїй роботі реалізує освітні стандарти початкової школи.
У сучасній психології та фізіології існує безліч тестів для визначення рівня готовності дітей дошкільного віку до перебування в нових соціальних умовах, навчання в школі, рівня засвоєння державних стандартів дошкільної освіти тощо. Проте залишається болючим питання, як, керуючись, в першу чергу інтересами дитини, знайти оптимальну відповідь на запитання: «У скільки ж років дитина повинна йти до першого класу?». Звісно, ситуацію потрібно розглядати в кожному окремому випадку.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про дошкільну освіту», листа Міністерства освіти «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах» від 21.07.2011 № 1/9-552 право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком від двох місяців до шести (семи) років. Діти, яким станом на 1 вересня поточного року виповнюється 6 років, мають право за бажанням батьків перебувати в ДНЗ до 7 років».
У додатку 20 до Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» від 01.08.2013 № 678 (пункт 14-16) визначено функціональну готовність дітей до навчання у першому класі ЗНЗ.
Перше поглиблене обстеження дітей дошкільного віку для визначення їхньої готовності до систематичного навчання проводять за медичними та психолого-педагогічними критеріями у жовтні - листопаді року, що передує вступу до школи. Поглиблений медичний огляд здійснюють у закладі охорони здоров’я педіатр, отоларинголог, офтальмолог, невропатолог, хірург-ортопед, стоматолог (за показаннями - логопед, психіатр). У ті самі терміни психолог та педагогічний працівник дошкільного навчального закладу проводять психолого-педагогічне дослідження розвитку у дітей шкільно-важливих функцій (тест Керна-Йєрасика, тест Озерецького, тест «Взірець і правило», «Графічний диктант» (за Д. Б. Ельконіним), «Будиночок» (за І. Дубровіним), «Словесно-асоціативний тест», «Малюнки «Неіснуюча тварина» та «Дім - дерево - людина», визначення початкових математичних уявлень тощо). Результати першого обстеження за критеріями готовності (таблиця 1) заносять у медичну картку розвитку дитини.
Дітям, які мають відхилення у стані здоров’я, призначають комплекс лікувальних і оздоровчих заходів. Дітям дошкільного віку, у яких виявлене відставання у розвитку шкільно-важливих функцій, рекомендують комплекс вправ щодо їхньої корекції. Рекомендовані лікувально-оздоровчі заходи здійснюють лікарі-спеціалісти дитячої поліклініки або медичні працівники дошкільного навчального закладу згідно з призначенням та при наявності умов. Дільничний педіатр або медичний працівник дошкільного навчального закладу контролює виконання призначених заходів.
Повторне обстеження щодо готовності дітей до навчання (як медичне, так і психолого-педагогічне) здійснюють перед їх вступом до школи - у квітні - травні.
Висновок про готовність до школи складають на підставі результатів першого і другого обстеження, занесених у медичну картку розвитку дитини.
Не готовими до навчання вважаються:
1) діти, які відстають у біологічному розвитку;
2) діти, які при повторному обстеженні не виконують тести психолого-педагогічних критеріїв;
3) діти, які перенесли протягом останнього року такі захворювання:
s інфекційний гепатит (окрім гепатиту А);
s пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит;
s міокардит;
s менінгіт, менінгоенцефаліт;
s туберкульоз;
s ревматизм в активній фазі;
s захворювання крові;
s ендокринні захворювання (зоб, цукровий діабет та ін.);
s неврози (неврастенія, істерія, логоневроз та ін.);
s травматичні ураження центральної нервової системи;
s гострі респіраторні захворювання 6 і більше разів протягом останнього року;
s міопія з нахилом до прогресування (більше 2,0 Дптр.);
s епілепсія;
s екзема, нейродерміт.
Дітям, не готовим до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками, рекомендовано давати тимчасове відстрочення від вступу до школи на один рік.
Рекомендований перелік нормативних документів:
1. Закон України «Про дошкільну освіту»
2. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)» від 22.05.2012 № 615
3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2013 № 678
«Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей»
5. Лист Міністерства освіти і науки від 19.08.2011 № 1/9 – 634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку.»
6. Лист Міністерства освіти і науки № 1/9-552 від 21.07.2011 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах»
7. Постанова Кабінету Міністрів України № 305 від 12.03.2005 року «Положення про дошкільний навчальний заклад»
8. Державна цільова програма розвитку дошкільної освіти на період 2017 року
Матеріали підготували
Головний спеціаліст з питань дошкільної освіти В. Бобир
Методист РНМЦ О. Іванюк
1.Сприятливий мікроклімат у родині.
2.Спільна діяльність членів сім’ї.
3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.Спільний життєвий світогляд.
5.Оптимістичні настрої родини.
6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7.Шанування членів родини, повага до старших.
8.Бережливе ставлення до природи.
9.Активна участь дітей у сімейному житті.
10.Відсутність насилля в родині.
11.Збереження родинних традицій і звичаїв.
12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
Рекомендації батькам учнів середніх класів
щодо підготовки домашніх завдань
1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:
- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);
- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);
- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).
2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що,за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів — до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.
8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.
Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!
Одного разу у дитини запитали: « Чого тобі найбільше хочеться?»
«Я хочу захворіти,бо коли я хворіла, тоді мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки, мені було так добре»,- відповіла дитина.
Порада 1
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».
Порада 2
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
Порада З
Будьте в міру вимогливими:
•виправляйте;
•реагуйте на недоліки;
•хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».
Порада 4
Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:
-Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
-Не плямкай!
-Як ти їси, дивитись гидко!
-А хто за тебе «дякую» скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».
Порада 5
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні,одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:
•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6
Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».
Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.
«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.
Порада 7
Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».
Порада 8
Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.
У п’ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники.
Найбільш складним для п’ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька.
Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:
* Діти пізнають свої слабкі і сильні сторони.
* Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей.
* Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.
Труднощі переходу з початкової школи в середню:
* Поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.
* Складні фізіологічні зміни, які супроводжують статеве дозрівання.
* Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії).
