До Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.
«Великий день... Великдень Перемоги...
Все ж наче вчора. А літа минають...
На проводи, в степу біля дороги,
Своїх солдатів вдови поминають»
Ліна Костенко
| |
Парад Перемоги радянських військ на Замковій площі в м.Берліні. 9 травня 1945 р. З фондів ЦДКФФА України ім.Г.С. Пшеничного | |
Все далі в глиб історії йдуть трагічні події Великої Вітчизняної війни. 22 червня 1941 р. без пред’явлення будь-яких претензій Радянській державі фашистська Німеччина розпочала військові дії. Понад 1400 днів тривала найжорстокіша війна ХХ століття, яка завершилася підписанням Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини та ліквідацію фашистської держави. Про це було офіційно оголошено 8 травня в Європі та Америці і 9 травня 1945 року в СРСР. Саме ця подія стала святкуватись як День Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років. В Україні цей день відзначається щорічно, як державне свято.
В одному зі своїх віршів Оксана Пахльовська написала: «Наша пам'ять – велика долина, де невидимі храми стоять». Один із таких величних храмів – Храм пам’яті загиблим і учасникам Великої Вітчизняної війни, які ціною свого життя подарували наступним поколінням мирне життя. Про це нам всім треба пам’ятати не тільки 9 Травня.
До Дня Перемоги у бібліотеці організовано книжкову виставку. В експозиції представлено сучасні видання з історії України періоду Великої Вітчизняної війни. Це, перш за все, двотомне видання історичних нарисів «Україна в Другій світовій війні: погляд з XXІ ст.», в якому висвітлюється широке коло питань одного з найбільш драматичних періодів історії України – періоду Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
Твори про Велику Вітчизняну війну:
Огненне коло — Іван Багряний
Людина біжить над прірвою — Іван Багряний,
Щоденник — Олександр Довженко
Людина і зброя — Олесь Гончар
Прапороносці — Олесь Гончар
Хрещатий яр — Докія Гуменна
Діти війни — Євген Гуцало
Ніч перед боєм — Олександр Довженко
Україна в огні — Олександр Довженко
Дума про невмирущого — Павло Загребельний
Музей покинутих секретів — Оксана Забужко